Заслужений діяч мистецтв України Мирослав Стефанишин відомий не тільки у нашій державі. За тривалі роки творчості композитор не втратив життєвого оптимізму, наснаги та натхнення для реалізації нових ідей та проєктів. Лауреат багатьох мистецьких премій пишається своєю роботою, пише lutsk-trend.in.ua.
Біографія
Народився Мирослав Степанович Стефанишин у 1927 році на Прикарпатті. Музикою він почав захоплюватися з раннього дитинства. У рік закінчення Другої світової війни йому вдалося вступити до Івано-Франківського музичного училища.
У 1954 році майбутній митець отримав диплом у Львівській державній консерваторії. Згодом почав працювати у вокальних ансамблях, а також викладав у вишах та училищах.
Відомі представники української культури були наставниками фахівця. Серед них – Станіслав Людкевич (клас композиції), Микола Колесса та Павло Муравський (клас диригування), Роман Сімович (клас гармонії), Пилип Козицький, Євген Козак, Євген Юцевич, Анатолій Кос-Анатольський та інші. Ще студентом Львівського університету Мирослав працював із Дмитром Павличком, видатним українським поетом.
Переїзд на Волинь
Справжній процес формування творчої особистості Стефанишина почався на Волині. У наш край він переїхав після закінчення навчання у консерваторії. Олександр Самохваленко був його художнім керівником.
У 1960 відбулося розформування хору. У цьому році педагог почав викладати у луцькому виші. У Луцьку митець поєднував педагогічну, фольклористичну та творчу види діяльності. Студенти також відіграли роль у його творчості. Загалом за їхньої участі створені близько 1800 народних пісень і мелодій. У майбутньому результати виявилися передумовою для створення двох збірок – «Пісні Волині» (у співавторстві з О. Ошуркевичем) та «Волинь у піснях».
Не забував Стефанишин приділяти увагу й роботі у Луцькому музичному училищі, а також художнім колективам. Протягом 13 років очолював об’єднання композиторів-аматорів краю, яке функціонувало при обласному Будинку народної творчості.
У цей час Стефанишин ділиться досвід з іншими композиторами та набуває додаткових знань. Волинська ліга українських композиторів завдяки праці відомого фахівця не втрачала своєї автономності й за десятки років. До її складу входять відомі місцеві музиканти Ю. Максименко, О. Каліщук, О. Стадник, Я. Найда, Л. Кужелюк, М. Безушкевич, М. Сточанська, М. Гнатюк, А. Марценюк, А. Гордійчук, В. Кучерук, та інші. Саме творчість видатних особистостей тісно пов’язана з життям і природою рідного краю. Волинські композитори у вокальних жанрах визначили своїм першим завданням написання творів на слова Лесі Українки. Стефанишу функція натхненника у цих процесах була вивірена раніше.
Саме на Волині фахівець демонструє найкращі показники у своїй творчості. Багата культурна спадщина Волині надала змогу для всебічного розвитку та інтенсивної роботи під час створення нових композицій.
Творчий доробок
Понад тисяча творів написав Мирослав Степанович. У його доробку також 500 перекладень та аранжувань. Тривала праця з різними колективами надала змогу віднайти свій стиль, який заснований на інтонаціях українського фольклору, його визначних характеристиках та міського солоспіву. У творах можна простежити гармонічне поєднання рис західноєвропейської музичної школи з особливостями місцевих ладо-гармонічних систем. Фахівці звертають увагу на наявність тембрально-звукової палітри, яка є надзвичайно різнобарвною, збагаченою ефектами підголоскового багатоголосся.
Мереживну композиційну тканину, яка має виразні пластичні фразування і тонке нюансування створили принцип варіаційності та характерний синтез народної поліфонії. Особлива місія автора – глибоке та повне розкриття внутрішнього змісту поетичного тексту, сюжету або ж художніх образів.
Переважна більшість творів композитора написана на слова волинські поетів. Не забув композитор і про найменших волинян, які тільки починають свій шлях та шукають себе. У 2006 році він створив збірку пісень «Співає школа», в якій фахово поєднано різні програмні сучасні вимоги, які дозволяють ефективно навчати різні вікові категорії учнів.
Мирослав Стефанишин є почесним професором Волинського національного університету імені Лесі Українки, де раніше працював. Він є автором музики до «Гімну університету». Він активно працював над створенням нових творів, удосконаленням, а також сприяв вихованню творчого потенціалу нашого краю.
Багаторічна праця та численні композиції модна назвати здобутком усього українського народу. За радянський час десятки пісень надрукували у 32-х збірниках.
Внесок композитора є дуже вагомими насамперед у розвиток вокально-хорового жанру на Волині. З 1954 року він ефективно працював на посаді диригента-хормейстерва першого державного Волинського народного хору, а також долучився до створення значної кількості вокальних колективів, а також хорових ансамблів при багатьох промислових підприємствах та навчальних закладах, які функціонують на території Луцька.
Керував об’єднанням композиторів Волині у 60-хта 70-х роках. У 1995 році йому вдалося налагодити результативну роботу на всіх рівнях, зокрема у Національній лізі композиторів Волині. Популярність волинського фольклору набрала оберти завдяки йому.
Понад 1300 мелодій та народних пісень увійшли у збірники «Волинське весілля», «Пісні Волині», «Волинь у піснях», «Народна творчість Волині». Значна кількість творів написана композитором на слова сучасних волинських поетів. Загальний доробок Стефанишина становить понад 400 творів. Також він зробив понад 500 обробок, перекладів українських народних пісень і творів, аранжувань. У видавництві «Терен» у 2004 році представили збірник «Життя в полоні музики й пісень».
Нагороди
Вагомий внесок у національне та культурне відродження України оцінили усі. Стефанишин був гідно відзначений званнями, народами та преміями.
На найвищому рівні керівники держави також не оминули результати роботи Стефанишина. Він у 2006 році отримав звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Сам Мирослав Степанович не вважає, що нагороди та відзнаки можуть вплинути на творчість. На його думку, музика повинна дарувати людям насолоду. Душевна інтонація була у свідомості його композиторських праць. Це цінний фундамент, на основі якого створювалися численні мелодії та музика.
Композитор називає творчість сенсом свого життя. На його думку, жити варто аби творити. У його діяльності саме музика є тією рушійною силою, яка дозволяє розвиватися та бути ще успішнішим.
Немало Стефанишин приділяв уваги й громадській роботі. Музичні товариства також отримували відповідні результати завдяки досвіду фахівця. Мирослав Степанович у всьому завжди тримав лідерство та намагався досягати успіху. Він сприяв створенню художньої музики. Професійна майстерність фактично об’єдналася завдяки таланту композитора. Яскрава постать фахівця, якості цілеспрямованої та волової людини сприяли розвитку музики у нашому краї. Творчість та талант Стефанишина можна назвати справжніми здобутками української культури.
